- насиджений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до насидіти. || у знач. прикм. Насиджене місце.2) у знач. прикм. Те саме, що пересиджений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
насиджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови